- інфінітивний
- -а, -е, грам.Стос. до інфінітива.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
інфінітивний
Смотреть что такое "інфінітивний" в других словарях:
генітивний — а, е. Прикм. до генітив. •• Геніти/вне ре/чення односкладне речення, структурну основу якого становить головний член речення, виражений синтаксично незалежною формою родового відмінка іменника … Український тлумачний словник
дефінітивний — а, е. Остаточно установлений; визначений … Український тлумачний словник
інтропунітивний — а, е, псих. Характеристика тенденції реагувати на фрустрацію, направляючи гнів і обвинувачення на себе; внутрішнє фокусування емоції, часто переживається як почуття провини або сорому … Український тлумачний словник
інтуїтивний — а, е. Який ґрунтується на інтуїції (у 1 знач.). || Зумовлений інтуїцією … Український тлумачний словник
когнітивний — а, е: •• Когніти/вна етоло/гія міждисциплінарна галузь, яка включає праці етологів, психологів та зоологів, присвячені дослідженню психічного життя тварин. Когніти/вна психоло/гія загальний підхід в психології, в якому основна увага приділяється… … Український тлумачний словник
примітивний — а, е. 1) Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. || Який характеризується низькою технікою виконання; нескладний. || Який характеризується низьким рівнем виконання; недосконалий. || Який відзначається простотою організації.… … Український тлумачний словник
пунітивний — а, е. Який має відношення до покарання, особливо такого, що має управляти поведінкою … Український тлумачний словник
сигнітивний — а, е. Виражений за допомогою символів (знаків) … Український тлумачний словник
фугітивний — а, е. Стос. до фугітивності … Український тлумачний словник
дефінітивний — Дефінітивний: визначений, означений [51] остаточно встановлений [XIX] Не ставлячи дефінітивного рішення щодо відписання суми завдатків, дотепер плачених скарбом державним, проект урядовий ставляє Галичину ніби нарівні з іншими австрійськими… … Толковый украинский словарь
